Запровадження електронних доказів

ByВолодимир Комлик

Запровадження електронних доказів

Новими процесуальними кодексами, що набули чинності з 15 грудня 2017 року, запроваджені положення щодо визначення порядку надання та дослідження електронних доказів. Норми фактично дублюються в цивільному, господарському та адміністративному процесах.

Одним з концептуальних положень КАС України у новій редакції є розширення засобів доказування шляхом включення до переліку доказів, що можуть підтверджувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, електронних доказів.

Положення статті 99 КАС України передбачає, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (зокрема й у  мережі Інтернет). Електронні докази потрібно подавати в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис.

Безумовно, такий підхід є цілком закономірним, враховуючи сучасні умови використання різноманітних інформаційних технологій та джерел інформації.

Електронні докази повинні подаватися в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, встановленому законом. При цьому така копія не вважається письмовим доказом.

Отже, для електронних доказів можна виділити такі ознаки:

  • існування в нематеріальному вигляді;
  • необхідність використання певних технічних засобів для відтворення;
  • можливість перенесення чи копіювання на різні пристрої без втрати характеристик;
  • оригінал електронного доказу може існувати в багатьох місцях одночасно.

Електронний цифровий підпис – це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст.1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис»).

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:

1) електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

2) під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;

3) особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Варто також відзначити, що за Єдиної судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (ЄСІТС) має здійснюватися фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Статтею 197 ГПК України прямо передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. У такому випадку учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису. При цьому, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Важливо звернути увагу, що свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.

Відеоконференція, у якій беруть участь  учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

Цікаво, що якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет здійснюється в обов’язковому порядку.

На нашу думку, необхідність у вищевикладеному нововведенні з’явилася давно і потребує втілення в судовий процес, вдосконалення технічних можливостей судів для проведення відеоконференцій та полегшення роботи з документами шляхом їх отримання, зберігання та дослідження на електронних носіях.

Автор

Володимир Комлик administrator

Напишіть відгук