Авторство на винахід

Bykomlyk

Авторство на винахід

Все досить часто, наші винахідники зіштовхуються з проблемою захисту своїх авторських прав, а особливо, якщо таке право необхідно захистити не лише на території України. Надійним захистом авторства на свій винахід є патентування.

Проте, особливістю патенту є те, що він діє на території тієї країни, яка його видала. З цього випливає, що патент України не діє на території Німеччини або Канади. І відповідно, патенти Канади і Німеччини не діють в Україні.

Патент – документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку.

Для патентування винаходу за межами України необхідно отримувати національні патенти кожної з країн за вибором заявника. Але існують патенти, дія яких розповсюджується одночасно на декілька країн (наприклад: європейський і євразійський патенти).

Найпоширеніші процедури міжнародного патенту винаходів:

  • подання заявки із вимогою пріоритету відповідно до Паризької Конвенції;

  • подання заявки за процедурою РСТ;

  • отримання регіонального патенту (європейського, євразійського).

При патентуванні із вимогою пріоритету відповідно до Паризької Конвенції, протягом одного року з дати подання заявки на патент України заявник (через патентного повіреного) може подати заяву в будь-якій країні-учасниці Паризької Конвенції із зазначенням пріоритету за українською заявою. Для України конвенція чинна з 25 грудня 1991 року. Конвенція дозволяє країнам-учасницям вимагати обов’язкового представництва іноземних осіб професійними національними патентними повіреними, зареєстрованими у патентному відомстві країни.

Патентний повірений – зареєстрований відповідно до закону представник у справах інтелектуальної власності, що реалізує права іноземних осіб чи осіб без громадянства, які мають постійне місцезнаходження поза межами України у відносинах з Установою.

Право пріоритету. Конвенція передбачає право пріоритету на винаходи (а також корисні моделі, де вони набувають правової охорони), торговельні марки і промислові зразки. Це право означає, що на підставі правильно оформленої першої заявки, поданої в одній з країн-учасниць, заявник може протягом певного періоду (12 місяців для винаходів і корисних моделей та 6 місяців для промислових зразків і торговельних марок) подати заявку на надання охоронного документа в будь-якій іншій країні-учасниці.

Ці пізніші заявки розглядаються як такі, що подані в той самий день, що і перша заявка. Іншими словами, пізніші заявки мають пріоритет (звідси термін “право пріоритету”) стосовно заявок, які протягом того самого періоду можуть бути подані іншими особами на той самий винахід, корисну модель, торговельну марку або промисловий зразок. Крім того, на ці пізніші заявки, що базуються на першій, не впливатиме будь-яка подія, що може статися у зазначений проміжок часу, зокрема розкриття сутності винаходу шляхом його публікування або продаж товарів, маркованих торговельною маркою, чи виробів, виготовлених із застосуванням промислового зразка.

Однією з головних практичних переваг цього положення є те, що у разі бажання заявника одержати правову охорону в кількох країнах йому не потрібно подавати всі заявки одночасно, оскільки він має у своєму розпорядженні 6 або 12 місяців для того, щоб вирішити, в яких саме країнах він бажає одержати правову охорону, і організувати належні заходи для її забезпечення. Переважно обирають країни, в яких заявник бажає використовувати і продавати свій винахід або захищати його від можливих конкурентів.

Конвенція встановлює декілька загальних правил, яких повинні дотримуватися всі країни-учасниці, а саме:

  • патенти, видані в різних країнах-учасницях на один і той самий винахід, не залежать один від одного, тобто видача патенту на винахід в одній країні-учасниці не зобов’язує інші країни-учасниці видавати патент на саме цей винахід. У наданні патенту на винахід не може бути відмовлено, цей патент не може бути відхилений чи

анульований або його дія не може бути припинена у будь-якій країні-учасниці на підставі того, що у наданні патенту на цей винахід було відмовлено або він був відхилений, анульований чи припинив свою дію у будь-якій іншій країні-учасниці;

  • винахідник має право бути названий як такий у патенті на ви нахід;

  • у наданні патенту на винахід не може бути відмовлено і він не може бути визнаний недійсним на підставі того, що продаж пристрою, виробу чи речовини, які є об’єктами запатентованого винаходу, або пристрою, виробу, речовини, виготовлених способом, що становить об’єкт запатентованого винаходу, підпадає під заборону чи обмеження, що випливають із національного законодавства (оскільки патентування і використання винаходу — різні питання);

  • кожна країна-учасниця, норми національного законодавства якої передбачають надання примусових ліцензій, для запобігання зловживанням, що можуть виникнути внаслідок здійснення прав на запатентований винахід, має право на це лише з певними обмеженнями. Так, примусова ліцензія (надана не власником патенту на винахід, а державним органом відповідної країни-учасниці), яка базується на невикористанні запатентованого винаходу, може бути надана лише відповідно до клопотання, поданого після того, як протягом трьох або чотирьох років запатентований винахід не використовувався або використовувався недостатньо. У наданні примусової ліцензії може бути відмовлено, якщо власник патенту обґрунтує законні причини, що виправдовують його бездіяльність;

  • анулювання патенту на винахід може бути передбачене тільки у разі недостатності надання примусової ліцензії для запобігання зловживанням. Тоді процедура анулювання патенту на винахід може бути розпочата лише після закінчення двох років з дати надання першої примусової ліцензії.

У випадку, якщо потрібно охопити велику кількість країн, вигідніше використовувати патентування за процедурою РСТ. За цією процедурою подається міжнародна заявка в Укрпатент, а як пріоритетна заявка зазначається заявка на патент України (та, яку було подана до початку процедури міжнародного патентування).

Далі у заявника є 30 місяців для ухвалення рішення про доцільність патентування в конкретній країні. До закінчення цього терміну заявник може ввести заявку в національну фазу в будь-якій країні-учасниці РСТ, і далі заявка розглядається за законами цієї країни. Перевагою патентування за процедурою РСТ є можливість відстрочити в часі фінансові витрати заявника.

Регіональні патенти діють на території кількох країн. Наразі найпопулярнішим регіональним патентом є європейський патент, діючи в країнах Європейського Союзу.

Регіональний патент – патент, виданий національним чи міжурядовим органом, який має право видавати патенти, що діють більше ніж в одній державі.

Перелік країн, у які можна подати заявку з використанням процедури РСТ:

Албанія, Вірменія, Австрія, Австралія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Барбадос, Болгарія, Бразилія, Білорусь, Канада, Швейцарія і Ліхтенштейн, Китай. Куба, Чехія, Німеччина, Данія, Естонія, Іспанія, Фінляндія, Великобританія, Грузія, гана, Гамбія, Гвінея-Бісау, Угорщина, Індонезія, Ізраїль, Іспанія, Японія, Кенія, Киргизстан, Корея, Казахстан, Сент-Люсія, Шрі-Ланка, Ліберія, Лесото, Литва, Люксембург, Латвія, Молдова, Мадагаскар, Македонія, Монголія, Малаві, Мексика, Норвегія, Нова-Зеландія, Польща, Португалія, Румунія, Росія, Судан, Швеція,Сінгапур, Словенія, Словаччина, Сьєрра-Леоне, Таджикистан, Туркменістан,Туреччина, Тринідад і Тобаго, Україна, Угорщина, США, Узбекистан, В’єтнам, Югославія, Зімбабве.

Перелік регіональних патентів, які можна одержати з використанням процедури РСТ: Патент ARIPO, Євразійський патент, Європейський патент, патент ОАРІ.

РСТ включає в себе дві фази: міжнародну та національну.

Відповідно міжнародної фаза в себе включає подання міжнародної заявки, проведення пошуку та міжнародну публікацію. Крім того, за бажанням заявника може додатково проводитись попередня міжнародна експертиза заявки. Національна фаза – це процедура розгляду міжнародних заявок національними патентними установами країн, де проводиться патентування.

Патентування за процедурою ЄПК дозволяє отримати патент, який буде чинним на територіях країн, вказаних у заяві. Процедура патентування за цією схемою не з дешевих і може порівнюватись хіба що з вартістю 4…5 окремих охоронних документів. Однак вона має і свої переваги. Згідно до вимог ЄПК, подається лише одна заявка, однією мовою, і через одного патентного повіреного, а патентна грамота одночасно захищає об’єкт у декількох країнах-учасницях ЄПК.

Якщо ви, будете зацікавлені в тому, щоб ваш винахід охоронявся належним чином не лише Українським законодавством, а й законодавством інших зацікавлених вами країн, то вам потрібно подавати міжнародну заявку на отримання міжрегіонального патенту.

Ця заявка дозволить скористатися спрощеною формою отримання патенту, та дозволить подавати заявки не в кожну країну окремо, а в декілька країн відразу, за умови першочергової подачі заявки до патентного відомства України.

Автор

komlyk administrator

Напишіть відгук