АО «Едвайс» супроводжує судовий процес, щодо захисту честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації

ByВолодимир Комлик

АО «Едвайс» супроводжує судовий процес, щодо захисту честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації

Шкода, що інколи під маховик морального осуду підпадають навіть ті, хто ніколи й не мав найменшого уявлення про те, що своїми діями порушує певні соціальні норми та установлені правила поведінки. Аналогічний стан речей трапився з нашим Клієнтом, коли останній випадково знайшов в мережі Інтернет статтю про те, нібито він грубо порушив правила дорожнього руху і є «мажором».

Описана вище по тексту фабула справи є не лише яскраво-вираженим емоційним криком внутрішнього психічного стану автора, а й доречним прикладом того, як можна будь кого спровокувати за основним місцем проживання.

У зв’язку з цим Клієнт вважав, що інформація поширена Опонентом у зазначеній вище соціальній мережі стосується його безпосередньо, крім того, така інформація є неправдивою, недостовірною та такою, що відповідає будь-яким дійсним обставинам, також порочить честь, гідність та ділову репутацію Позивача, а тому підлягає спростуванню.

Згідно з ст. 277 ЦК України: «фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) про членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації».

Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 277 ЦК України: «спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила».

Згідно з ст. 201 ЦК України: «особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є : здоров’я, життя; честь і ділова репутація; ім’я; авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством».

Відповідно до абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі – Постанова Пленуму): «під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі».

 

Щодо змісту спірної публікації, то необхідно зауважити, що остання містить фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів, а відтак, наявна безумовна констатація нібито достовірних фактів.

У публікації про нашого Клієнта було використано слова «мажор», яке застосовано у стверджувальній формі без використання будь-яких мовних, синтаксичних, стилістичних засобів, що дає підстави стверджувати, що таке слово використано автором публікації відносно клієнта не як оціночне судження.

Слово «мажор» в сучасному суспільстві сприймається в негативному світлі та характеризує особу щодо якої її вжито, як таку, що має відчуття вседозволеності, а за будь-які дії, в тому числі протиправного характеру, залишаються безкарними

Згідно з абз. 5 п. 15 Постанови Пленуму: «Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені)».

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму: «Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права».

З огляду на вищенаведене, інформація, поширена про нашого Клієнта, яка була опублікована у загальнодоступній групі на сайті facebook.com, на сьогоднішній день оспорюється в судовому порядку.

 

Аналізуючи правові норми, які регулюють порядок спростування недостовірної інформації випливає, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Станом на дату написання даної статті АО «Едвайс» було ініційовано відповідний судовий процес.

About the author

Володимир Комлик administrator

Напишіть відгук