Щодо відповідальності за борги фізичної особи-підприємця перед кредиторами після внесення запису до ЄДР про його ліквідацію

ByВолодимир Комлик

Щодо відповідальності за борги фізичної особи-підприємця перед кредиторами після внесення запису до ЄДР про його ліквідацію

На практиці трапляються випадки, коли фізична-особа підприємець у зв’язку з небажанням виконувати взяті на себе зобов’язання перед кредитором подає заяву до реєстратора про припинення своєї діяльності.

  Для прикладу: «в 2003 році фізична особа-підприємець подала позовну заяву до суду про визнання припиненим зобов’язання за іпотечним договором, у зв’язку з тим, що вона припинила свою діяльність. Свої вимоги мотивувала тим, що зобов’язання за даним договором іпотеки були покладені на фізичну особу-підприємця».

Проте, наведенні в прикладі позовні вимоги є необґрунтованими, враховуючи той факт що мова йде про фізичну особу-підприємця, а не юридичну особу.

Статтею 51 ЦКУ передбачено, застосування нормативно-правових актів, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Причому, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

У відповідності зі ст. 52 ЦКУ фізична особа-підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке за законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна.

Також, такого висновку дійшов Верховний суд України в Постанові від 04.12.2003 року по справі №6-125цс13.

В даній Постанові суд звертає увагу на ст. 609 ЦК, в якій йдеться про те, що зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

На підставі вищевикладеного, Верховний суд України приходить до того, що особливістю підстав для припинення зобов’язань, що виникли у фізичної особи — підприємця є те, що в разі припинення суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи (вилучення з Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) зобов’язаня за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

Таким чином, ліквідація фізичної особи-підприємця, не звільняє його як фізичну особу від покладених на нього зобов’язань перед кредиторами, які виникли за час здійснення підприємницької діяльності.

About the author

Володимир Комлик administrator

Напишіть відгук