АО «Advise» успішно захистило інтереси Товариства в адміністративній справі про притягнення до адмін. відповідальності за допуск до роботи працівників без укладення трудового договору

ByВолодимир Комлик

АО «Advise» успішно захистило інтереси Товариства в адміністративній справі про притягнення до адмін. відповідальності за допуск до роботи працівників без укладення трудового договору

На сьогоднішній день досить популярним способом так званої оптимізації податкових зобов’язань є укладення з фізичними особами цивільно-правових угод з метою надання окремих послуг, проте не всі знають як в правильно в межах правового поля скористатися таким інструментом.

Так, трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Визначення цивільно-правового договору передбачено статтею 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), відповідно до якої – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За цивільно-правовим договором відносини регламентуються не трудовим законодавством, а виключно цивільним.

Аналіз вищезазначених норм закону, а також частини першої статті 837 ЦК України дозволяє дійти висновку, що головна відмінність договорів полягає у предметі.

У цивільно-правовому договорі роботодавця цікавить результат, отриманий внаслідок проведених робіт. Предметом трудових договорів є сам процес трудової діяльності працівника (посадові обов’язки, початок та закінчення робочого дня, тривалість перерви, надання щорічної відпустки, тощо).

Верховним судом у справі №127/21595/16-ц відзначено, що: «Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт».

Так, в суді першої інстанцій адвокати відстояли позицію про відсутність в діях Керівника Товариства, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення внаслідок укладення Товариством низки цивільно-правових угод з фізичними особами.

Адвокати АО «Advise» здійснюють підготовку повного пакету документів, необхідних для укладення цивільно-правової угоди, яка зведе до мінімуму ризик накладення адміністративних штрафів зі сторони Держпраці.

About the author

Володимир Комлик administrator

Напишіть відгук